Пятница, 24.11.2017, 00:32
Федерация футбола Одессы
 
Меню сайта

Поиск

Календарь
«  Апрель 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Инфо поддержка

RSS Одесса-Спорт

ПФК «Реал Фарма»

ФК «Одесса»

ФК SOHO.NET

ДЮСШ-11

ФСК «Ильичёвец»

Реклама

Главная » 2017 » Апрель » 25 » Андрій ПАВЕЛКО: «Нашій країні потрібні гучні розслідування»
19:33
Андрій ПАВЕЛКО: «Нашій країні потрібні гучні розслідування»

 

Андрій ПАВЕЛКО: «Нашій країні потрібні гучні розслідування»

 

ФФУ. Андрей Павелко

© ФФУ. Андрей Павелко

Голова ФФУ розповів, чому щороку подовжується контракт із Колліною та покладає надії на нового очільника Комітету з етики та чесної гри.

 

- Два роки вашого головування на посаді президента ФФУ. Давайте з досягнень розпочнемо.

- Нині у ФФУ є гарний тісний зв'язок з клубами, регіональними федераціями. Є нова відверта розмова про те, що відбувається в футболі, без мислення - хто президент, а хто підлеглий. Це, мабуть, головне досягнення, важливо відчувати правду і реальну ситуацію на місцях. Фінал ЛЧ-2018 в Києві - це досягнення. Завод з виготовлення штучних полів - це досягнення. Ми почали регіональним федераціям допомагати, теж досягнення.

 

Наразі в усій країні криза, не лише в футболі. Ми розробили 5-річний план виходу з цієї ситуації.

 

- А чому тоді стадіон Баннікова досі не введений в експлуатацію. На ньому ж можна грати матчі Прем'єр-ліги.

- Там є питання до підрядників. Бо вони своєчасно не здали весь обсяг робіт. Це пов'язано в освітленням, з іншими питаннями, вони вже вийшли за всі терміни і наразі намагаються наздогнати та здати протягом 2-3 місяців у повному обсязі. Ми не хочемо зупиняти процес введення в експлуатацію, щоб зіграти там лише 2-3 гри. Бо так ми не закінчимо цей процес ніколи. Стадіон за багато років став непридатним, є питання щодо поля, обігріву, освітлення, трибун. Дати здачі вже всі спливли. Ми з усіх боків тиснемо на підрядника, щоб він здав в експлуатацію, і щоб в матчах ПЛ та молодіжних ми могли стадіон задіяти. Хоча в принципі, це не мій обсяг роботи. Тоді цим займався виконавчий директор Володимир Генінсон, зараз Юрій Запісоцький (генеральний секретар ФФУ) контролює це питання. Ту інформацію, яку мені сказали, це було здано неякісну роботу. І також в повному обсязі не була здана робота з освітлення, по підтрибунних приміщеннях і так далі. Зараз шукаємо компроміс. В ході роботи було дорахувано суму, яку треба доплатити. Підрядники виграли тендер, отримали об'єкт за однією ціною, а зараз хочуть додаткове фінансування. Ми не проти якості і готові за неї заплатити. Але якщо тендер був незмінний, а вже в ході робіт збільшилася вартість, ми знаємо що будівельники часто таким користуються. Але не хочеться, щоб це було в футболі.

 

- Як реалізовується програма хет-трик від УЄФА?

- Програма УЄФА, яка розрахована на інфраструктурні проекти. Вони чітко не прив'язуються до конкретних напрямів. Вони дають можливість національним асоціаціям куди їх спрямувати. За минулий рік ми збудували в Київській, Полтавській областях, в Черкасах великі стандартні штучні поля, за цією програмою, спільно з УЄФА. І до цього програми були, але ними не користувалися. І жодного повноцінного стадіону зі штучним покриттям в Україні ніколи не будувалося. Це вже плюс. Величезна кількість міні-майданчиків було побудовано. В Бердянську зараз побудовано, в Івано-Франківську закінчується підготовка і буде стелитися трава. Наступний етап – Чернівці та Рівне. Там вже повним ходом йдуть будівельні роботи. Те що не робилося за 25 років, робиться за 2 роки. І я вважаю це теж прогрес. І завод, який має забезпечити попит, який сьогодні є в нашій країні на якісні штучні поля.

 

- До речі, про завод. Коли відбудеться його довгоочікуваний запуск?

- На сьогодні, ми презентували тестування, першу партію тестової продукції. У травні-червні, ми вже можемо видавати килим у регіони, а гумову крихту – в липні-серпні. Від кінця липня, початку серпня зможемо надавати в повному обсязі штучні поля, щоб ми могли виходити до спонсорів. Щоб це відбувалося в нашій країні не в разовій формі. Стандартно, компанії дають гарантію від 6 до 10 років, що поле триматиме навантаження. Сам килим можна перестелити через 8-10 років. А завод буде виробляти за 8 годин до одного мільйона квадратних метрів щороку. Це за умови 8-годинного робочого дня. Це близько 500-600 міні-майданчиків, плюс 10 стандартних полів. Ми рахували 1-2 зміни. Побачимо скільки буде замовлень.

 

- В багатьох областях змінюються керівники обласних футбольних федерацій. Тернопіль, Житомир, Черкаси, Херсон, Харків, Дніпро. З чим це пов'язано?

- Ви мене запитували 2 роки тому, які зміни будуть у всій країні? Так, вони будуть. Але я один не можу нав'язати, щоб ми всіх скрізь змінили. Та цього і не треба, в деяких регіонах є хороші менеджери, які здатні розвивати футбол на цій території. А є люди, які мали будь-яку можливість виявити свої найкращі якості і не проявили. І з'явилися нові люди, нові виклики. Хтось переобрався, хтось, на жаль, відійшов. За тією статистикою, що я бачу, реально відбувалися еволюційні процеси в регіонах. Десь приходили молоді амбітні менеджери, десь політики, десь спортивні менеджери, як от у Харкові, десь місцева еліта.

 

Я скажу так, моє завдання в жодному разі не зробити помилок минулих років. Щоб це не була миттєва емоція, симпатія, наближеність. Повинні прийти люди, які хворіють футболом, які мають можливості об'єднати. Разом зробити стратегію розвитку місцевого футболу, досягти щоб районні, міські, обласні ради приділяли футболу максимальну увагу. Всі мої дії спрямовані на те, що я не буду використовувати будь-які можливості зробити хоч трохи приватних інтересів. Такого не буде ніколи. Я буду максимально відкритим, щоб ФФУ комплектувала команду, всі інтереси якої належать їй.

 

- Ось ви згадали Харків і керівника місцевої обласної федерації футболу – Євгена Краснікова. Його дискваліфікацію та заборону займатися футбольною діяльністю до 2018 року підтвердив Спортивний арбітражний суд Швейцарії (CAS). Хто може порушити рішення найвищого спортивного органу світу?

- Юридично, це не зовсім правильне рішення. Це було рішення все таки ФФУ, Лозаннським судом не спростоване. Першим джерелом рішення була українська федерація. І Лозаннський суд, він його не змінив ані на збільшення, ані на зменшення. Він просто сказав: «Ок, ФФУ ухвалила рішення, ми його залишаємо в силі». Але це рішення ФФУ на той момент. І тільки вона могла ухвалити рішення через якийсь час, як, ця людина або будь-який менеджер, поводився упродовж цього часу, чи змінилася ситуація. Ми бачимо, що будь-хто в житті має можливість відстояти і виправдати своє чесне ім'я, довести свою правоту. ФФУ отримала запит від юристів, які представляли Краснікова, вивчила це питання і винесла рішення про пом'якшення вироку.

 

- На підставі чого? Чим же себе так позитивно зарекомендував пан Красніков?

- Якщо чесно, я не КДК, я не маю право вникати в деталі цього питання, і це дуже добре. Багато хто мене спонукав до відповіді, нібито КДК має бути залежним від мене. В жодному разі. Це якраз мають бути незалежні люди, вони мають бути максимально поза часом, поза владою, поза будь-яких особистих симпатій приймати рішення. В юридично-правовому аспекті прийняте КДК рішення ймовірне. І сьогодні ми бачимо, що після цього Євген Красніков зміг виставити свою кандидатуру в Харкові, балотуватися і отримати свою підтримку в голосуванні людей. Якби були до нього питання, напевно, за нього не проголосували би в настільки футбольному місті.

 

- Є Красніков, а є ще Віктор Межейко – керівник федерації футболу Запорізької області. Влітку 2015 року, його засуджено на 5 років умовно за розгін Запорізького Євромайдану в 2014-му. Ця людина гідна керувати українським футболом?

- Це рішення місцевих громад. Є територіальна футбольна сім'я Запоріжжя, області, вони приймають такі рішення. Я впевнений, там вдосталь людей, які пройшли Майдан, які знають всі реалії, що тоді відбувалися. І вдосталь людей, які на будь-якому конгресі могли встати і сказати: «Давайте висунемо замість Межейка, наприклад – Петренка. І підтримаємо його. І їхні аргументи так і повинні працювати. Сьогодні я не можу змусити місцеву громаду когось силоміць висунути і силою підтримати. Нові люди з'являються з активу.

 

- А вас особисто влаштовує ситуація, коли засуджена людина і далі керує місцевим футболом?

- Мене хвилює все. Тому що, я не можу сказати про те, що люди футболу, багато людей футболу потрапляють у різні ситуації. Ми бачили і по Закарпаттю було, з Михайлом Ланьо. Мені не може бути байдуже до цього. Бо я розумію, це люди які дуже багато вклали душі, сил, енергії в футбол. Але є ж іще нефутбольне життя, нефутбольні історії, яким я не можу давати оцінку. І звичайно ж у мене серце кров'ю обливається, через такі речі, на які я не можу безпосередньо вплинути. Сказати, мовляв ось я суддя, я даю моральну оцінку таку, я ніби цар приїжджаю і заявляю: «Цього прибираємо, цього ставимо». Я хочу щоб це був еволюційний процес, де місцева футбольна громада поставила оцінку.

 

У нас, в Запорізькій області, по футбольній частині, якраз мінімум запитань. І майданчики будуються і ми, спільно з головою Бердянська, в найкоротші терміни, зробили підготовку до футбольного стадіону і змогли, наприкінці 2016 року, відкрити стадіон у Бердянську.

 

- Можете отак «з розгону» відповісти, скільки отримує арбітр Другої ліги чемпіонату України за один матч?

- Навіть вгадувати не буду. Коли я очолив ФФУ, у нас 1 і 2 Ліга катастрофічно зменшувалася. І у мене була відверта розмова з Сергієм Макаровим (керівник ПФЛ – ред.), що треба зробити. Він запропонував зняти навантаження з арбітражу 1 і 2 Ліг. Порахували, тоді це був бюджет близько 4 мільйони гривень на рік. Я сказав: «Це допоможе вижити 1 і 2 Лізі?». «Так. Допоможе». Ми ухвалили це рішення, зняли навантаження, врятували 1 і 2 Лігу. Сьогодні цей бюджет близько 8 мільйонів. Ми розуміємо, що цим ми врятували 1 і 2 Лігу.

 

- Зарплата арбітра 2 Ліги – 500 грн за матч. На проїзд – 600. Максимум, дві гри на місяць. Чи убезпечений такий арбітр від корупційної складової?

- І в Прем'єр-лізі треба підвищувати. Але говорити треба про підвищення всім арбітрам. Ну ось, в парламенті треба підвищувати зарплату? Подивіться реакцію людей на це питання? Вона дуже негативна. От, піднімемо арбітрам зарплати, а люди скажуть: «А точно ця сума їх убезпечить? Вони більше не будуть комусь допомагати?». Але я приймаю це питання і ми з комітетом арбітрів будемо розглядати його.

 

- Але арбітрам 2-ї Ліги на руки дають і далі все ті ж 500 грн.

- Але вони й більше ігор отримують. Зауважте. Більша кількість клубів, отже більше ігор. Частіше судять. А ще вони працюють в своїх обласних федераціях, чемпіонатах міста, у них там потроху накопичується гідна сума. У нас буде відверта розмова з комітетом арбітрів, щоб арбітри відчули себе, що вони не «жебраки».

 

- Дайте характеристику 7-річній роботі куратора комітету арбітрів України – П'єрлуїджі Колліни.

- Найперше, у нас дійсно є питання до комітету арбітрів, щоб він дав нам еліту арбітражу на топ-матчі в Європі та світі. Ми цього хочемо. На жаль, не все залежить від П'єрлуїджі. Я знаю, що в наших арбітрів були нагоди вийти на топ рівень. Але хтось англійську не вивчив, хтось кілька ігор провалив в Європі. І це було настільки прикро з їхніми можливостями. А чекати поки виросте наступне покоління дуже складно.

 

З іншого боку є два плюси. Ніхто не скаже що комітет арбітрів дає чіткі вказівки – кого ми любимо, а кого не любимо. Це, перше досягнення Колліни.

 

- Добре. Ось Вам історія. Завершення сезону-2012/13. На два останні домашні матчу «Металіста» проти його прямих конкурентів за друге місце призначено одного і того ж арбітра поспіль. Як так?

- А хто був головою комітету арбітрів?

 

- 2013 року? Мельничук. А хто був куратором всього арбітражу?

- От чому я 2015 року попросив, щоб комітет арбітрів очолив Лучіано Лучі. Щоб не було можливості маніпулювати нашим представником, на чолі комітету арбітрів. Це я попросив. У нас була довга розмова, ми говорили, може, варто залучити додатково німецького фахівця. Я готовий був за це взятися, бо розумів всі ці фактори. І ухвалили рішення, запропонувати цю посаду Лучі, із менталітетом іноземця. Це плюс.

 

Другий плюс – наші арбітри стали набагато кращими фізично. Ми це бачимо, у нас відбулася зміна поколінь. Плеяді старих арбітрів довелося піти. Багато незадоволених, багато хто намагається дістати майданчик для критики. Ок, це правильно. Нехай критикують, критика має бути корисною. А молоді арбітри дістали шанс піднятися з нижчих ліг. А сам Колліна переживає за їхню роботу, він розуміє що його ККД має бути виражений в конкретному успіху. Я думаю, ще буде можливість нашим хлопцям себе проявити. Але є ще один плюс, у нас під керівництвом Колліни з'явилася найкращий арбітр світу – Катерина Монзуль . А це теж, свого роду, робота.

 

- Але на грі 1/4 Ліги Чемпіонів ПСЖ – «Барселона» ми не бачимо Монзуль, а бачимо поляка – Шимона Марциняка.

- Там теж своя конкуренція. Я вам скажу, серед жінок- арбітрів дуже велика конкуренція. І стати найкращою в світі, це теж велика робота. Сьогодні, нова плеяда, нова молодь має дістати шанс і зрозуміти, що Колліна не назавжди в Україні. Скористайтеся цим шансом, почуйте його як фахівця, отримайте ці знання і станьте кращими. Вас ніхто там за ручку вести не буде. Ви повинні показати це своєю роботою, своїми оцінками на міжнародному рівні, що ви кращі. Така нагода, працювати з керівником комітету арбітрів ФІФА і УЄФА. Будемо чекати, може виросте наш талановитий арбітр.

 

- Оскільки в ФФУ все так відкрито, може, озвучите легендарну зарплатню Колліни?

- На жаль, не я перший підписував цей договір і далеко не другий. Не можу озвучувати речі, які в контракті. До речі, навіть не я підписував. Підписує генеральний секретар. Я не підписую фінансові документи.

 

- Ну ви контракт хоч бачили?

- Чесно, ні. Є генеральний секретар для цього.

 

- Ви настільки довіряєте, що навіть не цікавитесь умовами контракту?

- А він не змінюється. Контракт – один. Він як був від першого дня, він так і досі триває.

 

- Тобто контракт, який був за часів Суркіса, Конькова…

- Він не змінюється, він продовжується.

 

- Порівняно з минулим президентом ФФУ – Коньковим – зарплата Колліни збільшилась чи зменшилась?

- Зменшилася. Це не ті цифри, які озвучують для преси. Одразу кажу. Справді, іноземний фахівець це дороге задоволення. Ми бачимо це і за тренерським цехом і за менеджментом, якого залучаємо у нас працювати. Якщо це хороший фахівець, іноземець, він не коштуватиме, як середній фахівець в Україні. Але ми хочемо виростити своїх. Не лише топ-рефері, а й нового голову комітету арбітрів. Українця, який буде відповідати цій посаді. І не дрижатиме від дзвінка президента клубу і не непритомнітиме, коли йому скажуть, як ти маєш судити. Ми маємо виховати футбольний менеджмент. І я таке завдання ставлю.

 

- Але за таких обставин Колліна може просидіти в Україні ще 20 років.

- Ні, ми домовилися, що його контракт буде щоразу подовжуватися. За цей термін, ми отримаємо такого фахівця.

 

- А чи є в Колліни якісь конкретні пункти в контракті? Певні вимоги. Ну, наприклад, досягти за 5 років результату, щоб український рефері судив фінальні частини Євро чи чемпіонату світу?

- Як можна вимагати такі речі від комітету, який має бути повністю незалежний від ФФУ. До речі, це третя влада. Після КДК і апеляційного комітету, це комітет арбітрів. Так працює УЄФА, ФІФА, ця незалежність буде все більше розвиватися. Залучаючи Колліну, ми робимо, щоб у наших молодих арбітрів були найвищі сучасні вимоги по підготовці. А чи вийде з них талант, будемо чекати. От був у нас талановитий арбітр. Від нього 2 чи 3 роки поспіль вимагали, щоб він вивчив англійську. Ну як можна в контракті прописати, вимагати, щоб вивчити англійську? Це ж природа нашої людини, наш менталітет.

 

Ми можемо контракт Колліни як подовжити, так і зупинити. Ми чесно домовилися, якщо не влаштовуємо одне одного, тиснемо руки і дружимо далі, але не на цій посаді. Я дуже чітко попросив, щоб через 4 роки ми отримали футбольних менеджерів, які можуть готувати наших арбітрів без Колліни. Комітет має бути рівновіддаленим від всіх. Щоб ми могли людей за 4 роки підготувати, і щоб вони могли підхопити ту 7-річну роботу італійських фахівців і далі її розвивати. Це була моя вимога. Сподіваюся, у нас є такі люди – порядні, рівновіддалені, з характером і не бояться погроз. Я думаю, це буде одне з найкращих досягнень.

 

- Отже резюмуємо. У 2015 році, ви подовжуєте контракт, знаючи що Колліна:

 

* не вивів арбітра на топ рівень «ЕЛІТ»

 

* в фінальну частину Євро

 

* в фінальну частину чемпіонату світу

 

* в груповий турнір Ліги чемпіонів.

 

Але контракт все одно підписуєте. Навіщо?

- А Монзуль? Ось тут, можу посперечатися. У світі зростання інтересу до футболу показано саме за рахунок жінок. Це тенденція в усьому світі. А стосовно контракту, головна умова – рівновіддаленість. У Колліни немає такого, щоб він когось слухав або перед кимось дрижав. Раз. А це дуже важливо. Наприклад, він йде від нас. Кого беремо? Я вас запитую?

 

- З Польщі. Збігнєва Пшесмиськи беремо.

- А ви точно впевнені, що він відповідатиме всім вимогам, які я перерахував? Знову експериментувати?

 

- Тоді ми з Колліною, але чекаємо з моря погоди?

- А поляк точно буде рівновіддалений?

 

- А що нам важливіше? Щоб був рівновіддалений, чи щоб він арбітра вивів в топ рівень?

- І те, й інше. Дуже важливо, щоб він був рівновіддалений. Дуже важливо.

 

- Але зарплата в Колліни ви кажете чималенька…

- Я думаю, поляк би теж не приїхав сюди просто так і безкоштовно. Поляк теж собі зажадав би зарплату гідну, бонуси.

 

- Але останні кілька років всі кажуть, що зробив Колліна за його 7 років. От до вас, на вулиці людина підійде і запитає: «Де наш арбітр на Євро і ЧС?» Що йому відповісте?

- А скільки поляк не судив?

 

- 4 роки. А ми?

- У нас інший менталітет. Ви подивіться на нинішню економічну ситуацію в Польщі і на нашу. Вони змогли перебудувати власний менталітет на миттєві реформи.

 

- Отже, в нашому арбітражі все списуємо на менталітет?

- Не лише. Треба розуміти, не щороку народжується арбітр, здатний відсудити чемпіонат світу. Не щороку і не в кожній країні. Ми бачимо, на останньому Євро-2016, не було арбітрів від певної кількості топ-країн. Це не пряма дія типу, ми футбольна країна і від нас буде арбітр на ЧС. Є інші чинники. І я тут не хочу втратити головне. До речі, про суди в Україні. І польські суди. Так? Ось приклад. В чому різниця? Ми ж змінили менталітет наших рефері, мовляв, вони старі, ті розмови, що я знаю. Ми ж розуміли суми, які ходили (хабарі арбітрам за матчі), які інтриги, ми розуміли наскільки арбітри були підвладними.

 

- А зараз не платять?

- Зараз у мене – ні. Ось, Баранка (керівник Комітету етики та чесної гри – ред.) нехай працює над порядком в футболі.

 

- Колліна як часто прилітає в Україну. Цікавить його ККД. Як часто він буває в Україні?

- Часто буває. Коли він прилітає, я завжди намагаюся з ним побачитися, підбити підсумки. Не було такого, щоб він якийсь матч не бачив чи не аналізував. Всі матчі Прем'єр-ліги він дивиться, знає всі моменти, по пам'яті може сказати кожен епізод. По ньому видно, що він живе цим питанням і в жодному разі немає такого, нібито він десь там далеко і не знає, що тут відбувається. По-перше, тут Лучіано Лучі, по-друге Колліна сам переглядає всі матчі і намагається на всі ключові ігри прилітати. Я бачу по П'єрлуїджі, він в жодному разі не економить на можливості прилетіти, фізично поспілкуватися з арбітрами і подивитися наживо матчі.

 

- А чому ж такий розумний Колліна, який все знає, а на прес-клубі від незручних запитань нервує і затикає рота журналістам?

- Чесно, я не бачив це відео. Я читав це. Але. Десь, мабуть, сталося непорозуміння на системному спілкуванні. Ось коли я з ним спілкуюся, ті ж самі запитання ставлю і маю повні відповіді – щирі і відверті. Ймовірно, обставини, ймовірно, перед початком цієї прес-конференції була якась агресивна розмова з накручуванням ситуації.

 

- Але нових прес-клубів і досі чекаємо.

- Я думаю, ми інший формат спілкування з Комітетом арбітрів придумаємо. Для цього ми придумали студію в ФФУ. Щоб будь-яке суперечливе питання, ми могли винести, обговорити і дістати компетентну точку зору людини, яка за це відповідає. Я вже бачу підтримку з боку Колліни. Він каже, щоб була ТБ-картинка, коментар і в цьому напрямі ми рухаємося.

 

- Колліна спершу 2015 року дав прес-клуб. І далі 1 рік та 2 місяці пауза. Це нормально?

- Мені здається, це була накручена обстановка, сама по собі. Для відвертої розмови потрібно довірливе спілкування. Без передісторії, без накручування, агресії. Тоді виходить дуже гарна розмова.

 

- Можна зобов'язати Колліну спілкуватися з пресою?

- Я думаю, він, як європейська людина, дуже культурний і толерантний. Ви ж все його життя бачили. Не було такого, щоб він когось в Італії, Іспанії, послав, образив. У нього така манера спілкування з таким стрижнем культури і поваги до співрозмовника.

 

- А от Лучіано Лучі обзиває екс-арбітра Ігора Маковея «мудаком». Реакції від ФФУ – нуль. Лучі все можна?

- Я не знаю за цей епізод. Ну, я чув за нього, але не знаю в деталях, яка там була передісторія. Це ж організм. Це ж люди в одному колективі. Є якісь конфлікти, які були до цього. Ми вибрали чітку емоцію в одному просторі. Потрібно вивчити це і постаратися, щоб в майбутньому подібного не було. Хоча це не офіційна позиція. Це не означає, що, наприклад, ви написали в Комітет арбітрів, а і він цими словами вам відповів. Це може бути побутове, може, італійський характер, Лучі – емоційний, він міг таке виплеснути.

 

Я ж сам бачив ці семінари, я бачив, яка робота з арбітрами, як до своїх дітей вони (Лучі і Колліна – ред.) ставляться, як вони за них переживають, як відстоюють їхні позиції. 5 років їм ніхто не купував нову форму. Ані Коньков, ані всі хто до нього. Я прийшов і кажу: «Це ж обличчя українського футболу. Що ще потрібно? Давайте балончики, щоб допомогти». Це була розмова і я одразу цим допоміг. Наші арбітри – обличчя українського футболу. Який вигляд має арбітр, наскільки він швидко ухвалює рішення, як він має право використовувати всі технологічні можливості.

 

- Ви Лучі постійно бачите на роботі?

- Так.

 

- А він літає додому?

- Так, іноді. Але рідко. Я, чесно, може, не знаю такі деталі. Щоб не обдурити чи ввести в оману. Своїм коштом він літає або йому компенсують. Я думаю, це не так впливає на якість роботи, чи бюджет ФФУ. Він не так часто літає, і користується цим правом дуже економно. Сам він платить чи ні, я не можу зараз відповісти, не знаю таких деталей.

 

- Коли в нас з'явиться арбітр, який відсудить груповий турнір Ліги чемпіонів? Нам чекати ще 7 років роботи від Колліни та Лучі?

- Моя мрія щоб наша збірна була успішною, успішні клуби ПЛ і успішні рефері, які обслуговують Прем'єр-лігу і міжнародні матчі. Це – наше обличчя. Хоча я вийшов з регіону, і я прихильник, того, що початок футболу має бути з масовості. З діток, з полів, з м'ячів. Буде звідти масовість, буде і результат. Але, на жаль, це такий фактор, що футбол оцінюють за підсумками цієї піраміди. І все, що вчора там здавалося другорядним, коли ми бачимо збірну, клуби, ми бачимо всю проблематику, недопрацювання внизу. Зокрема, і щодо рефері.

 

В нас ніколи не було правильної школи рефері. Лише Лучіано її почав розвивати, з низів у регіональних федераціях. Звичайно ж, ці хлопці мають вирости. До цього не було школи арбітрів. Були люди, які на емоціях росли, на досвіді, на своїх помилках, на семінарах. Ця плеяда арбітрів, вони так і виросли. Наступна плеяда арбітрів підніметься з цієї нової хвилі регіональних федерацій, отримуючи підтримку і від нас в тому числі.

 

- Брати Арановські, Балакін, Дердо, Грисьо, Деревинський, Козик, Фощій, Шандор. Мабуть, в жодній футбольній лізі світу немає стільки дітей, чиї батьки зі структури комітету арбітрів чи ФФУ.

- Ми теж повинні розуміти, яка кількість хлопців прийшла в той час. Хтось був футболістом, йому не вдалося. Так, в нього є приклад свого батька, чи в родині хтось працював як рефері. Це теж специфічна робота. Ми маємо розуміти, що такого мислення: «Я просто люблю футбол, але я піду в рефері», такого не буває. Якщо ми пройдемося школами і запитаємо у хлопців, ким ви себе бачите в футболі – футболістом або рефері? 99% виберуть футболістом, навіть 100. Щоб у рефері прийти - це повинен бути порив внутрішній.

 

- Але разом з тим є Юрій Грисьо, арбітр, який судив 1-шу Лігу. Щойно йому виповнилося 40 років і, згідно з регламентом 1-ї Ліги, він мав завершувати за віком кар'єру. А він дивовижним чином піднявся у Прем'єр-лігу, де можна судити до 45 років. І батько його – колишній арбітр, а нині голова федерації футболу Львівської області. А коли я запитав про це Колліну, він почав дуже нервувати і злитися на мене. І разом з тим ходять легенди, про безліч інших арбітрів, яких свідомо не підвищують в класі, бо хтось вже посів їхнє місце ось такими «договірняками».

- У мене були легенди, про нашого талановитого арбітра Кривоносова. Подейкували, він начебто не подобався комітету арбітрів і він ніколи в житті не потрапить в Прем'єр-лігу. Я нікому нічого не казав, просто спостерігав. І от бачу, він вже судить Прем'єр-лігу, хоча ніхто не тиснув. Зараз читаю, він перший матч вже відсудив і цілком гідно. Так що, десь ходять легенди, десь ходять розмови на кшталт: «Якщо у тебе футбольна династія, то ти матимеш найкращі можливості в суддівстві». Повірте мені, коли Колліна очолює світовий арбітраж, йому байдуже, чий це родич. Так, є династія футболістів, арбітрів, ну є таке. Але це не має бути повальним. Для цього має бути ринок пропозицій. Якщо буде 10 талановитих арбітрів і один з них родич. Ну Ок, давайте з них вибирати.

 

- Отже, резюмуємо – людина, яка коштує для ФФУ чималенькі гроші, людина, яка приїздить в Україну раз на три місяці, яка дає прес-клуби раз на рік і рідше, яка при нагоді відверто хамить українським журналістам… Колліна, раптом, не насміхається над українським футболом?

- Ні, повірте мені, він дуже переживає і він бачить всю проблематику футболу. Бачив її від першого дня. Він бачив, що деякі арбітри приїжджали на одних автівках, потім йшли пішки, щоб показати, що вони не такі багаті. Я пам'ятаю історії, що у них багаті родичі, у них є бізнес. Це теж наша історія і наш менталітет, і Колліна це теж розуміє. Він каже: «Давайте запровадимо футбольну прокуратуру». Це він наполіг. Я кажу: «Як з цим боротися? Як в УЄФА, як в Італії?» Він відповів, що у них є відділ розслідувань, а у нас його немає. Колліна хоче, щоб футбол розвивався. Але він бачить, що роками вибудовувалася ціла стара система. І щоб прийшов чарівник і все поміняв, такого не буде.

 

- Але 7(!!!) років…

- Він поміняв багато, за перші 2 роки були зміни, але не змінилася ситуація. Потім були історії, де він вводив критерії – підвищення зарплат, наприклад. Щороку ставив нову мету: школу арбітрів, далі – Прем'єр-ліга, потім – Перша Ліга, потім регіональні федерації, він крок за кроком йшов у цю піраміду. От ми порівняли з Польщею, але у них суди інші. А наші суди? Ми живемо в різних реаліях.

 

- А ви хіба не хочете з нашого футболу зробити острівець чесності та справедливості?

- Я цього дуже хочу і Колліна теж. Хочу, щоб у футболі щось змінилося. І сьогодні, коли ми йому даємо на допомогу Баранку на чолі комітету етики та чесної гри, ми підсилюємо цю можливість. Повірте, ми щиро хочемо говорити відверто на будь-яке питання. Щоб у нас не було на кшталт: «Ось, будь ласка, мені ці запитання не ставте».

 

- З яких грошей йде оплата Колліні і Лучіано?

- У нас, в ФФУ, джерела надходження фінансів – спонсори, партнери. На жаль, коли я прийшов, їх практично не було. Були старі контракти, а таких спонсорів, як нині, не було. Зараз, це вже нова програма, ми працюємо зі спонсорами, ми даємо їм нові маркетингові ходи, як залучити вболівальників. Зараз ведемо перемовини з новими спонсорами, партнерами, які мають вже міжнародний досвід, плюс ФІФА, УЄФА. Ми дорожимо кожним партнером, кожною копійкою, намагаємося щоб використання було ефективним. Ми щороку приймаємо проект бюджету наступного року, це вперше в історії ФФУ. І є результат, за минулий рік економія від запланованих – мінус 13%. У нас вперше, за 25 років, аудитор входить до BIG 4, це компанія – KPMG, яка обслуговує ФІФА.

 

- Договірні матчі…

- Це біда усього футболу. Україна – не унікальний випадок, але, на щастя, ми вже десь є першопрохідцями. Закон, щоб про нього не казали, але він існує. І є можливість на підставі цього закону карати не адміністративно, а кримінально. Потрібні розслідування, комітет і ми на зустрічі з Колліною думали, як від цього врятувати нове покоління. Це насамперед стосується молоді.

 

- Так, є закон, ініційований вами, але ніхто персонально не покараний. Є матчі, є докази, є комітет етики і чесної гри. ФФУ може впливати на це?

- От що я ще мав зробити? Вимоги до ФФУ, що має бути прогрес у зміні комітетів, він був мною підтриманий. Всю цю передісторію я розповів Франческо Баранці, він її всю знає. Після цього, я ухвалив рішення, переговорив з членами комітету, як знайти футбольного прокурора в Україні. Ми домовилися з Баранкою, що він візьме ці обов'язки на себе.

 

- Оцініть ситуацію матчу 2015 року «Олімпік» – «Металіст». Всі стрілки ведуть до того, що комітет етики та чесної гри, на чолі з тодішнім головою Ігорем Кочетовим, так і не передав матеріали цієї справи до КДК, щоб покарати винних.

- У нас має все ж бути повага до будь-якої людини. Поки не буде доведено протилежне. У мене таких історій було багато і на інші клуби, я би хотів щоб ми подібне не прив'язували до імені, а до системи. Кілька розслідувань були доведені до суду. Але цього замало. Може, не в самому Кочетові справа, а в системі, в ментальності, в підходах… Я вдячний Ігорю Кочетову, він вихідець із правоохоронних органів. Він перші кроки зробив, об'єднав хороших хлопців з СБУ, прокуратури, міліції, хлопці там дійсно дуже розумні…

 

- Це оті, старі працівники правоохоронних органів? Перелюстровані?

- Ні. Я бачив, що структура формується. І, про цих людей, я не чув нічого поганого. Я бачив, що це фахівці своєї справи. Але для України це щось нове в розслідуваннях. У нас до того не було фахівців такого ґатунку. І ось нам є допомога Європи, це буде наступний крок. Ми будемо працювати в формуванні та допомагати Франческо Баранці очистити наш футбол від договірних матчів.

 

- Тобто, резюмуючи діяльність Кочетова, він молодець? Він все робив добре?

- Ще раз хочу наголосити, становлення роботи, договірних матчів, необхідно цінувати роботу керівництва комітету. У становленні. Дуже багато було взаємозв'язків, скільки фахівців потрібно було об'єднати. Так, ми всі хочемо більшого, але це може було результатом перших років, першого становлення. Сподіваюся, час все розсудить, я б не хотів нікого ображати, але моє відчуття, нашій країні потрібні гучні розслідування, це питання болюче для всього світу.

 

- А країни, на яких нам треба рівнятись? В Італії був 2006 року Моджигейт. Того ж 2006-го в Німеччині впіймали арбітра-хабарника Роберта Хойцера. А що ж ми?

- Франческо Баранка. У мене на нього дуже великі надії.

 

- Навіщо вам Сергій Лашкул? Це син Володимира Лашкула, якого багато разів у журналістських розслідуваннях звинувачували в корупції.

- Я Сергія знаю, напевно від 1997 року, до Володимира. Він працював з тенісною федерацією, з великими спортивними брендами і як спортивний менеджер дуже успішний. Я його знав набагато раніше до батька, ми однакові за віком, за ментальністю. Ми випадково зустрілися, у нас якраз була фінальна стадія подачі заявки на проведення фіналу Ліги чемпіонів-2018. Я йому запропонував, у нього гарна англійська, добре знання спортивної структури.

 

- Хороший батько…

- Це різні питання. Він в цьому питанні не перетинався. Це – різні структури. Це якби я йому сказав: «Іди в менеджмент, в УФІ, щось поміняй», – це безпосередньо стосувалося би. Але, прибери від нього прізвище, це – дві різні долі, особистості. Мені його рекомендували дві різні людини. Закінчиться фінал ЛЧ-2018, не факт, що він залишиться в футболі. Я йому подякую, не факт, що він спадково входить у Федерацію футболу.

 

- Давайте про батька Сергія – Володимира Лашкула. Екс-голову правління УФІ. Компанії, яка займалася фінансовими махінаціями, що неодноразово було доведено розслідуваннями нашого каналу «2+2». Він і директор УФІ Олег Шкреба досі серед членів виконкому ФФУ.

- Перше, специфіка роботи маркетингу все-таки вона дуже в Україні особлива. Назвіть мені хоч одну федерацію будь-якого виду спорту, де залучалися б партнери, спонсори. Залучати іноземців? Так ми скоро з ФФУ зробимо іноземне диппредставництво. Не все одразу. Я підходжу до професійних якостей людини. Якщо людина чує помилки, вміє їх аналізувати, бачить, що змінюється час, змінюються можливості, нові технології, і це сприймає. У мене була розмова з ФФУ Tickets. Раніше це було щодо якихось документів, наказів, сьогодні вже інший час. Якщо була спекуляція, то сьогодні можна відстежити де була ця спекуляція. Ми зараз зареєстрували таку компанію - ФФУ Tickets. Ні у кого немає монопольного права бути в футболі довічно. Я постараюся бути кращим у цей час, будуть зміни.

 

- Тобто Лашкул і Шкреба змінилися? Виправилися?

- Ні, ну як сказати. Якби я чітко побачив позицію, що Шкреба сказав би наприклад: «Ні, ось ця система правильна, ось я її відстоюю». Є адекватність сприйняття змін. Володимир Григорович (Лашкул) зараз більше займається ФК «Черкаський Дніпро», він більше перемкнувся на свою батьківщину, де є авторитетним фахівцем, він теж міняється, тільки в цьому напрямі. Я єдине не сприймаю, коли людина вперто каже на біле – чорне. Це люди, які точно не можуть дати позитив футболу.

 

- Від нашого каналу було стільки розслідувань щодо цих квитків. Реакції від ФФУ – нуль.

- Я вважаю, кожна інформація була нами розглянута, я мав особисто можливість вивчити це питання в тому числі і з журналістами вашого каналу, я вдячний їм за проаналізований ними досвід, зібрану інформацію. Я запропонував зробити на базі журналістів та вболівальників наглядову раду над прийняттям рішень компанії ФФУ Tickets. Щодо формування ціноутворення, як розподіляються квитки, щодо ситуації як покарати структуру, яка допустила спекуляцію. Повинна бути чітко прописана формула, за якою буде працювати дана компанія.

 

- Коли закінчуватимуться ваша каденція. Три речі, які Ви хотіли би побачити на той момент?

- Перше, завод, з виготовлення футбольних полів, який би працював і дав можливість дітям грати на сучасних полях і розуміння місцевих рад, що це не тільки нам потрібно.

 

Друге, успішне проведення фіналу ЛЧ-2018, це дуже важливо.

 

Третє, зміни, які дозволять зробити ФФУ незалежною від будь-яких змін – політичних, впливу еліт, великого бізнесу, великих клубів, більше відкритості, незалежність регіональних федерацій. Мій термін керівництва для мене дуже важливий в сенсі змін роботи всієї системи ФФУ. Попередня, на жаль, була дуже жорстко вибудувана, дуже довгі роки, і за один рік, за два роки, змінити все дуже складно. Моє завдання, щоб ці три головних досягнення були виконані. Але їх буде ще більше…

 

Источник — ТСН

Просмотров: 66 | Добавил: Administrator | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа


ФК «Черноморец»

RSS «Черноморец»

Поехали на футбол!

Социальные сети

ФК "Жемчужина"

Инфо поддержка

Наши партнёры

Футзал Одессы

Реклама

Реклама

Коллекция ссылок
  • Федерация футбола Украины
  • ПФЛ Украины
  • Премьер-лига Украины
  • ФК «Черноморец»
  • ФК «Одесса»
  • СКА Одесса
  • ФК «Бастион» Ильичёвск
  • Футбол на FootBoom.com
  • Одесский футбол
  • Футзал Одессы
  • football.ua: Новости футбола
  • UA-Футбол: Новости
  • Команда болельщиков FCCO
  • ФК «Реал» Одесса
  • ИФК «Соборка»
  • ФК «Пальмира-07»
  • ФК «SOHO.NET»
  • МФЛ Одесса
  • Ф.Л.А.Г. Одесса

  • TOP 100

    Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Pirate © 2017 Федерация футбола Одессы